Завдяки Сергію Коноваленку до Добрянки, що на Чернігівщині, почали їхати туристи з Києва, Чернігова, інших регіонів України та Білорусі, були навіть німці й поляки. Що ж їх приваблює? Власними зусиллями та коштами пан Сергій створив два приватні музеї. Перший присвячений культурі та побуту старообрядців, його можна назвати колекцією антикваріату, другий вміщує тисячі дитячих іграшок, різноманітних ляльок і новорічні прикраси. Для «старообрядницької колекції» окремий дерев’яний будинок, в якому колись жила бабуся-старообрядка.

Це, передусім, культові речі, елементи одягу, посуд, самовари, картини. Деякі з них датовані XVII і XVIIІ ст., але більшість - ХІХ ст. Особливе місце в колекції посідає Кузнєцовська порцеляна – всі предмети оригінальні. Відрізнити їх можна завдяки спеціальним клеймам. Старообрядці не були згодні з церковною реформою російського патріарха Никона. Багатьом з них у сер. XVII ст. довелося залишити домівки, аби врятуватися від переслідувань із боку влади та офіційної церкви. Багато родин тоді оселилися в Добрянці. До речі, тут і досі діє старообрядницька церква.

«Я сам не прихильник цього релігійного руху, хоча заходжу до цієї церкви та дружу зі священиком», - розповідає Сергій Коноваленко. За його словами, «Музею старообрядництва» в Добрянці офіційно десь 2 роки, неофіційно – років 5. Старовинні речі власник музею шукає та знаходить у антикварних магазинах, на блошиних ринках. Самовари, сковороди, підстаканники й підсвічники йому час від часу «підкидують» друзі з Чернігова, які тримають пункти прийому металобрухту. «Деякі речі мені дарують місцеві жителі, напевно, хочуть таким чином залишити пам'ять про своїх близьких», - говорить власник музею.

В експозиції представлено чимало фото та є навіть старовинні сімейні фотоальбоми. Деяким фото понад 100-150 років, тут є й жителі Добрянки. Серед книжок, які можна потримати в руках і погортати, мою увагу привертає рукописне видання з дивними закарлюками. Виявляється, це ноти поч. 19 ст.! Старообрядці практикували «спів по крюках» - у них була своя нотна грамота. Поруч бачимо «лиственку» - у старовірів вона виконує функцію чьоток. Бачимо також різноманітні оклади для ікон роботи місцевих майстрів.

Є патефон у робочому стані. Можна включити й послухати музику з минулого! На підлозі в одному з кутків лежить килимок розміром як маленька подушка – господар попереджає, що ставати ногами туди можна - це місце для молитви.

Цікаво, що Сергій за своєю першою професією – кухар, причому відомий на всю Чернігівщину, понад 20 років він працював завідувачем їдальні місцевого держлісгоспу. І саме там відкрив першу кімнату зі старожитностями. Згодом, аби більш професійно розбиратися в цій темі,розповідати відвідувачам про свою колекцію, Сергій Коноваленко закінчив факультет історії та права Ніжинського державного університету ім.М.Гоголя.

Продовжувачем справи батька, напевно, стане його старший син Богдан, котрий навчається в магістратурі в Чернігові. Він обрав собі за спеціалізацію «оцінку історичних цінностей». А от молодший син Антон буде ветеринаром. Адже у родини є ще одне велике захоплення - німецькі вівчарки. Спочатку завели собаку для себе, а потім так захопилися, що це переросло у серйозну справу - розплідник німецької вівчарки. Нині продають щенят навіть за кордон.

Однак це не всі захоплення унікальної родини! Сергій Коноваленко зібрав ще одну потужну колекцію, це ляльки, дитячі іграшки, лялькові будинки та новорічні прикраси. Окремого приміщення для неї поки що нема, ляльки займають частину житлового будинку. Господар каже, що це захоплення для нього вже як наркотик: всюди, де буває, купує іграшки. Багато «експонатів» дарують друзі, знайомі підприємці, дещо - майстри, інші колекціонери. Особлива гордість Сергія Коноваленка – колекція порцелянових ляльок (їх кількість вже перевалила за 1650 штук). Розкажу про це окремо в наступному матеріалі.

А поки що варто додати, що приватні музеї в Добрянці працюють щодня, але про відвідування треба завчасно домовлятися з господарем за тел.: 067-461-12-52. Екскурсанти, за його словами, в теплу пору року навідуються частіше – майже щотижня. Щоправда, розвивати цей бізнес заважає природна українська гостинність. Нагадувати про оплату пану Сергію якось не зручно, тому раніше він пропонував гостям залишати добровільні пожертвування. Нині вивісив прайс біля входу: 30 грн. за квиток для дорослих, 15 – для дітей. Але для пільговиків (воїнам, членам їх родин, людям з інвалідністю та пенсіонерам) проводить екскурсію безоплатно.

Відео про музеї доступне тут: https://www.youtube.com/watch?v=TPgEvxf-vr4

Вікторія Сидорова, Чернігів-Добрянка-Чернігів
Фото автора