Зазвичай вона фінансується з обласного бюджету відповідно до цільової Програми проведення археологічних досліджень у Чернігівській області на 2013-2020 р.р. Цього року на розкопки на території Батурина виділено близько 60 тис. грн. Цієї суми вистачить буквально на декілька тижнів. Основні статті витрат: транспорт, харчування, облаштування наметового табору, зарплати деяким фахівцям. При цьому студенти-історики та деякі волонтери працюють безоплатно.
   Ділянок, де саме в ці дні працюють археологи, декілька. Під час прес-туру до НІКЗ «Гетьманська столиця» чернігівські журналісти побували на Гончарівці, де колись розташовувався палац гетьмана Івана Мазепи.

   - Ми намагаємося дослідити залишки цегляних споруд, а саме – сходів, які були виявлені ще минулого року, - говорить науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук, кандидат історичних наук Людмила Мироненко. - Зробили припущення, що це може бути вхід до колодязя, знайдений ще попередніми експедиціями. Спершу науковці нащупали в цій западині цегляну кладку. Далі зробили невеликий розкоп. З’ясувалося, це сходи в напрямку западини колодязя. Намагаємося дослідити цю споруду.

   Робота на цій ділянці ускладнюється тим, що копати треба на значну глибину, грунт - важкий і насичений цеглою, уламками кахлів, будівельним сміттям. Крім того, ця територія поросла лісом, тож час від часу дослідникам доводиться викорчовувати пні. «Взагалі всі археологічні роботи ведуться вручну невеликими зрізами землі, аби не пропустити жодної знахідки, жодного кахля чи цеглинки, - пояснює Людмила Мироненко. - Поки що глибина від поверхні западини 1м 86см , але це лише верхні сходинки. Всі знахідки походять в основному з палацу Івана Мазепи. В основному - плитка підлоги та кахлі, скоріше за все, поч.18 ст.»
   Наразі тут працюють чотири особи. Це наша співрозмовниця, ще один співробітник центру археології Північного Лівобережжя інституту історії, археології та народознавства ім. О.Лазаревського, а також студент з Чернігова та волонтер з Глухова. Волонтер – це Сергій Суходуб, майбутній студент Запорізького національного університету, котрий цього року закінчив Глухівський ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою. Своєю майбутньою спеціальністю Сергій обрав міжнародні відносини, але вже не перший рік влітку він приїздить на розкопки до Батурина.

   - Тут я допомагаю досліджувати цей підземний комплекс, допомагаю вивчати нашу історію, - каже він під час невеличкої паузи в роботі. - Копаємо ми зазвичай з 9 ранку до 15.00, оскільки наше місце розкопу знаходиться на відстані від табору. Мій стаж як волонтера вже 7 років. Вперше сюди приїхав, коли мені було 12. Інтерес до археології у мене з’явився завдяки дядьку, що працює в Глухівському заповіднику. Поки що нічого особливо цікавого я не знаходив. Траплялися ковані цвяхи, були ножички. А от минулого року під час такої експедиції знайшли кахлю з гербом Пилипа Орлика. Знаходили й хрестики, але не я.

   Найбільший «скарб» археологів на цій ділянці – різноманітні кахлі (тип побутової кераміки, з якої викладали печі), переважно зелені та поліхромні. Знайшли й фрагмент кахлі з карнизу, кахлі з підлоги (шестикутної форми, зі скошеними бортами, спеціально для того, аби легше було пасувати одна до одної). Майже перед візитом журналістів розкопали уламки кахлі з обличчям янгола. Навколо лику бачимо навіть волосся, але стилізоване. За словами археологині Людмили Мироненко, подібні кахлі тут вже зустрічалися.
   Далі всі знайдені експонати миють, шифрують, дають їм номер і складають польовий опис. У подальшому науковці замальовують матеріали, малюнки включають до звіту та передають заповіднику «Гетьманська столиця». Деякі з них згодом стають музейними експонатами. А от саме місце розкопу тим же студентам і волонтерам доведеться засипати землею, аби природні умови не зруйнували цю ділянку й вона лишилася нашим нащадкам.

                                                            Довідково
Відповідно до вищезгаданої Програми проведення археологічних досліджень у Чернігівській області на 2013-2020 р.р, в 2019-му заплановані розкопки на таких територіях:
- смт Любеч та його округа ;
- с. Малий Листвен та його округа;
- м. Новгород-Сіверський та його округа;
- с. Виповзів;
- смт. Седнів;
- дослідження археологічних пам’яток на території Мезинського
національного природного парку;
- суцільне археологічне обстеження болота «Великий Замглай».
Охоронно-рятівні археологічні дослідження мають проводитися:
- на околицях с. Івашківка Городнянського району (поселення «Кар’єр»);
- на околицях с. Конотоп Городнянського району (поселення «Дюна»).
Архітектурно-археологічні дослідження заплановані:
- на території стародавнього м. Чернігова ;
- у м. Батурин.

   Вікторія Сидорова