Зустріч з гостями та жителями селища розпочалася з відвідування Спасо-Преображенського храму. Про основні віхи в історії селища та про основні святині Любеча присутнім розказали чомусь не історики -працівники музейного комплексу «Древній Любеч», а настоятель храму о. Іоанн. Любеч був колись і літописним містом, за часів козаччини – сотенним містечком Чернігівського полку (на поч. 18 ст. належав чернігівському полковнику, а згодом – наказному гетьману Павлу Полуботку), а в радянський час - районним центром. Саме тут народився засновник печерного чернецтва на Русі Преподобний Антоній, тут досі зберігається чудотворна Любецька ікона Божої Матері…

   Нетрадиційна екскурсія від ченця Онуфрія
   А далі всіх гостей і жителів селища запросили на Замкову гору, де на них чекала анімаційна екскурсія від Ервіна Мідена (це той екскурсовод, котрий буквально за декілька днів став зіркою інтернету та соціальних мереж, і завдяки цьому - героєм різноманітних сюжетів і публікацій у ЗМІ). Ервін був у темному плащі з каптуром та ліхтариком у руках, тобто у звичному для себе образі «ченця Онуфрія».
   - В Любечі я вперше саме в образі ченця Онуфрія. Дякую за розуміння фахівцям, які допомагали мені в підготовці, особливо – Ігорю Кондратьєву, який для мене є найкращим фахівцем з історії Любеча, - зауважив екскурсовод.    - Підготовка до цієї екскурсії тривала не менше тижня, треба було обрати певні факти з історії Любеча та паралельно поєднати з легендами, аби людям було цікаво. Хотілося представити це містечко в усій красі, не зважаючи на те, що деякі об’єкти втрачені. Хотілося компенсувати це гарними оповідками.
   - А чому саме цей образ?
  - Мені хотілося нагадати, що це місце святе. Ми всі знаходимося на рідній землі Преподобного Антонія Печерського. Починаємо екскурсію на Замковій горі, а фінішуємо в ближній печері Св.Антонія. Далі бажаючі зможуть побувати ще й в дальній печері, помолитися там. Хочеться, аби люди в цих місцях отримували не лише розвагу, а й духовне збагачення. Онуфрій – не сучасник якогось історичного персонажу, не спадкоємець Антонія. Я намагаюся не акцентувати увагу на релігійності цього персонажу. Це виключно екскурсовод у такому трохи незвичному амплуа. Адже не лише в Чернігові, а й в інших містечках Чернігівщини є містика.

   Екскурсію Любечем Ервін Міден провів у властивій йому манері: з жартами, байками, голосними вигуками, активно жестикулюючи. На маршруті до нього приєдналися один з місцевих козацьких ватажків (цю роль виконав любечанин Олександр Пономаренко), Софія Полуботок (в образ вжилася дружина Ервіна Ганна) та граф Григорій Милорадович (молодий науковець з Чернігова Владислав Пархоменко). Глядачі, здається, були в захваті, особливо учнівська молодь. А жителі Любеча говорили, що їм було цікаво послухати таку нетрадиційну подачу відомих фактів і легенд.
   На думку Ервіна Мідена, Любеч має значний туристичний потенціал. Зацікавленість викликають, у першу чергу, Замкова гора – особливе місце, де колись визначалася доля Київської Русі, та печерні комплекси, пов’язані з іменем Антонія Печерського. Родзинкою селища нині є храм, що колись був частиною маєтку Милорадовичів (сам маєток, на жаль, не зберігся. Ще одна родзинка – реставрована кам’яниця (будинок) Полуботків поч. 18 ст. Інтерес до Любеча в українців і білорусів формується в тому числі завдяки спільним проектам транскордонного співробітництва.
    Презентація туристичного потенціалу продовжилася в с. Малинівка, де є екостежка «Озеро Нижній Бігач». Відповідно до афішки, там мав відбутися майстер-клас з приготування рибної юшки за старовинним рецептом місцевих мешканців.

   Агов, інвестори!
   Про проекти транскордонного співробітництва та туристичні перспективи Любеча я розпитала завідувачку сектору економічного розвитку та інвестицій Любецької селищної ради Зою Чугай.
   - Ми розуміємо, що туристична сфера може бути одним з факторів економічного розвитку та залучення інвестицій, - сказала пані Зоя по ходу екскурсії. - Презентуємо наш великий маршрут – «Любеч – улюбленець Бога» та хочемо показати, які та де у нас є локації. Зараз все це проводимо в рамках грантового проекту ЄС «Мости економічного зростання», який реалізує Славутицька мерія. У нас з ними підписаний меморандум про співпрацю. Це угода тристороння: Славутич, Михайло-Коцюбинський, Любеч. У нас проходять спільні заходи, культурні обміни й проекти, направлені на економічний розвиток громад. На цю презентацію запрошували всіх, кому це цікаво.

   Наступного дня після екскурсії, в суботу, 18 серпня, до Любеча на фестиваль «Київська Русь» мала завітати делегація з білоруського міста Лоєв для підписання Меморандуму про співпрацю між Любецькою селищною радою та Лоєвським райвиконкомом Гомельської області республіки Білорусь. В селищі сподіваються, що цей крок сприятиме обміну туристичними групами, а також розширенню співпраці в культурній, економічній сфері.
Крім того, за словами завідувачки сектору економічного розвитку, в Любечі планують створити комунальне підприємство, яке буде займатися туризмом і промоцією. А вже на наступний рік подаватимуть проекти на конкурс ДФРР. Йдеться, зокрема, про створення центру, в якому буде міні-готель і кафе.
   - До речі, як розвивається туристична інфраструктура Любеча? Особисто я буваю тут майже кожного року, але змін, щиро кажучи, не помічаю.
   - Цю роботу ми тільки почали. Співпрацюємо з власниками крамничок, кафе, пропонуємо комунальні об’єкти, які поки що не задіяні, в оренду, інформацію про це розміщуємо на сайті ОТГ. Зараз вже є місцеві мешканці, котрі пропонують послуги з поселення (зелений туризм). Вони вже зареєстровані як ФОПи, у них є гарно облаштовані літні будиночки, на території – гарний ландшафтний дизайн, пропонують домашню кухню.
   - Цікаво, а кількість туристів завдяки цьому якось збільшується?
   - Цією інформацією краще володіють у музейному комплексі «Древній Любеч», що перебуває у підпорядкуванні Чернігівської ОДА. Там можна замовити екскурсію, переглянути експозицію.

   Взагалі ж Любеч – мальовничий і прекрасний. Так хочеться побажати йому величезних туристичних успіхів! Умови для цього тут не гірші, ніж у Бречі чи Сновянці (де діє «Шишкін»). Невже інвестори не зацікавляться?

Вікторія Сидорова, фото автора