Так, в Італії вам обов’язково запропонують скуштувати різновиди піци й завітати у винний погрібець, в Болгарії запропонують рибні страви, в Греції – мезе. Тур до Чехії не можливо уявити без відвідування пивоварні, а тур до Франції – без вишуканих десертів і вина. Якщо ж говорити про Україну, то прикладом для інших регіонів може бути Закарпаття. Під час гастрономічного туру вам запропонують скуштувати вина, сир, бринзу, різновиди ковбас, леквар – варення з плодів і ягід. Крім того, туристів приваблюють майстер-класи з виготовлення традиційних страв: бограчу, баношу, солодких баників і кіфликів. Чи є щось подібне на Чернігівщині? Вже є!

   Напевно, не випадково першопрохідцем у цьому напрямку в нашій області став Короп, на гербі якого зображена однойменна риба. Саме містечко теж цікаве: тут можна побачити унікальні пам’ятки архітектури – зокрема, єдину, що зберіглась на Лівобережжі, церкву-фортецю, є «музей терориста» і геніального винахідника Миколи Кибальчича. Взагалі туристів на Коропщину найбільше приваблювали мальовничий Мезинський природний парк і одна з найвідоміших за своїми знахідками палеолітична стоянка первісної людини. Тепер же тут можна отримати й гастрономічні враження, якщо відвідати фермерські господарства. Новий туристичний маршрут так і називається - «Смачна Коропщина». Учасницею одного з дегустаційних турів була й авторка статті, ділюся враженнями.

   Дегустація під яблунями
   Спочатку гастрономічні туристи завітали на агрофірму «Тарасівка», де господарює подружжя Василя та Світлани Карацюб. Вони мають свою худобу, виготовляють масло, вершки, бризну, причому додають у свою продукцію насіння льону, свіжу зелень, часник дбайливо вирощені й зібрані власноруч. Розповідає Світлана Карацюба: «Ми стараємося бути корисними людям. Приміром, вам треба бринзу несолону. Хто її робить? Ми! Всі її солять, тому що це подовжує термін зберігання, а ми сіль не додаємо, людина захоче – сама посолить, скільки треба. Приходьте, подивіться, скуштуйте! Приміром, усі знають, що насіння льону дуже корисне, тож ми і його додаємо в масло. Що сподобається – скажіть, що не сподобається – теж скажіть. Щодо рецептів, то десь побачимо, почуємо, щось самі придумаємо».

   Дегустаційний стіл господарі ставлять у дворі під навісом або ж в городі просто під яблунями. Якщо завітаєте влітку, зможете дізнатися, що таке іван-чай, які в нього властивості, та подивитися майстер-клас з ферментації іван-чаю. Звісно, для туристів заварюють цей запашний і цілющій напій. До розмови підключається Василь Михайлович: «Їжа – це основа нашого здоров’я, варто звертати на це увагу, щоб ми не працювали на аптеку, а жили в радість. У мене в планах - навчати дітей, запрошувати до нас, показувати, що та як росте, щоб вони покопирсалися в грядках і зрозуміли, де воно береться, яке воно повинно бути. Хочемо, щоб приїздили туристи до нас, щоб цей асортимент, який ми пропонуємо, пішов до різного рангу людей, а не тільки тих, які собі можуть це дозволити - їсти нормальну здорову їжу!»

   Учасники туру всю запропоновану смакоту залюбки з’їли та ще й додому накупили, а ще погуляли поміж грядками, подивилися, що та як росте. Дехто вперше побачив вживу базилік, шавлію, чабрець, французький салат. Запитували, як можна замовити цю органічну продукцію. Найзручніше це робити телефоном або через Інтернет. До своїх посилок пані Світлана з чоловіком додають ще й роздруківки з корисною інформацією про здоровий спосіб життя. «Ми розробляємо корисні поради, ділимося своїми знаннями. І для вас приготували таку абеточку, щоб вона залишилася з вами», - підсумовує подружжя.

   Тож якщо хочете дізнатися більше про основи здорового харчування, завітайте на агрофірму «Тарасівка»! Це звучить, як реклама, але гостинні фермери з Коропа дійсно сподіваються, що ці знання людям необхідні, і що кулінарних туристів ставатиме все більше. До речі, ці сподівання не безпідставні. За даними Всесвітньої туристичної організації, значна кількість мандрівників вирушає в подорож, аби дізнатися смак національної кухні безпосередньо на території певної країни, спробувати унікальні рецепти.

   Органічна смакота
   Далі в турі «Смачна Коропщина» вирушаємо на дегустацію натуральних соків до органічного фермерського господарства «Золотий Пармен». Чим органічне виробництво відрізняється від звичайного? При вирощуванні плодів та ягід не застосовуються жодні хімічні добрива, засоби захисту рослин. А переробка сировини здійснюється за унікальною технологією низькотемпературної пастеризації, причому без використання консервантів і цукру. Особисто я була вражена, наскільки смачним може бути яблучний сік без будь-яких добавок, а також здивували деякі поєднання ягід, овочів, плодів, рослин у соках, приміром: яблуко з буряком чи яблуко з гарбузом, березовий сік з м’ятою, каркаде чи імбиром.

   Про діяльність підприємства розповідає його керівник Микола Мисник: «Займаємося ми органікою вже років 10, а до того йшли поступово. Але хімію не застосовуємо вже понад 20 років. Мені особисто це подобається, є на чому вчитися, освоювати технології, тому що кожна культура вимагає свого підходу. Найважче боротися з бур’янами, бо не можна нічим його бризнути… Ми починали як садівниче господарство, в нас було 46 га саду, зараз менше в половину, були проблеми: то буревій поламав, то вимерзло, вимокло… Напрямок узяли на те, щоб виробляти соки. Вивчали досвід фермерів у Австрії, і зараз пакуємо свої соки у бегель-бокс – це такий пластиковий мішок у картонній коробці. Побачите під час дегустації. Сік не тільки яблучний, вирощуємо свою городину, ягоди. Пробуємо нові смаки».

   Як розповів Микола Мисник, вся продукція «Золотого Пармену» сертифікована відповідними органами, а також додатково за кордоном – у Німеччині та Швейцарії. Це продукція преміум-класу, не кожному споживачу в Україні по кишені, але той, хто сповідує ЗОЖ, знає реальну вартість такої пропозиції. Пан Микола переконаний: аби зберегти здоров’я та бадьорість, варто себе більше любити та більш прискіпливо слідкувати, що ми їмо, що п’ємо, що носимо, чим дихаємо, як ставимося одне до одного! «Пестициди не зникають на 100%, в неорганічній продукції вони є, і від цього страждають наші внутрішні органи. Тому ми біжимо в аптеки, викидаємо гроші. Людина на світі для того, щоб прожити повноцінно, бути здоровою, залишити слід на землі», - підсумовує фермер.

   До речі, він одним з перших підтримав проект розвитку туризму в Коропській громаді. «У нас Батурин поруч, туди дуже багато людей приїздить, хочемо продовжити маршрут сюди, - говорить Микола Мисник. - Тут багато чого треба робити: дороги, інфраструктуру, готель, бо якщо приїхати в район на три дні, треба десь спокійно жити. Хтось - на байдарки, хтось - на коней, хтось - на риболовлю, це все було б гарно. Воно все складеться, але не так швидко, не за один день. Працюємо з туристичними агенціями, запрошуємо зробити тестові тури. Людям міським треба десь у вихідні від роботи відволіктися, і побачити, хто ми є, пізнавати історію. А наш край у цьому плані дуже потужний!»

   Туристичний маршрут «Смачна Коропщина» здивував навіть бувалих туристів. Ми підзарядилися позитивними враженнями й насолодилися смакотою місцевих виробників. Відвідування маленьких підприємств з виробництва різних напоїв, винних погребів, фермерських господарств, де вироблять м'ясо-молочну продукцію, печуть особливий хліб, дегустації й майстер-класи вже стали вагомою частиною туристичного бізнесу.

   Це також вдалий маркетинговий хід, адже споживач більше довіряє тому виробнику, в якого він побував на виробництві, на власні очі побачив процес, спробував продукцію на смак, поспілкувався безпосередньо з технологом, майстром чи фермером. Подібні кулінарні тури, безсумнівно, сприяють просуванню продукції й гармонійно вписуються в культурно-пізнавальну програму. А ще насправді можуть сприяти просуванню певних містечок і регіонів. А які цікаві органічні господарства є у вашій місцевості? Розкажіть нам про них, а ми розкажемо всій Україні. Давайте пізнавати Чернігівщину разом!

Автор: Вікторія Сидорова