Серед міст України Чернігів посідає особливе місце, як один з найдавніших історичних і духовних центрів, де збереглися всесвітньовідомі пам’ятки архітектури - церкви, собори, монастирські комплекси ХІ-поч. ХІІІ століть та ХVІІ-ХІХ століть. Саме того в 1967 році був створений архітектурно-історичний заповідник. Він має різноманітні фондові колекції. Однієї з таких є рідкісна колекція іконопису, яка нараховує близько тисячі ікон. Це найбільша музейна збірка ікон, що репрезентує іконописне малярство Чернігівщини ХVІІ-ХІХ століть.

Цінною колекцією є також збірка архітектурного дерев’яного різьблення ХІХ-поч. ХХ століть (чи не єдина в Україні), яке прикрашало будинки мешканців міста Чернігова і представляє малодосліджену сторінку культури України.

Досить вагомою та різноманітною є колекція архітектурно-будівельних матеріалів. Серед них - давньоруська плінфа із таврами-знаками ХІ-поч. ХІІІ століть, зразки давньоруської кам’яної пластики.

Представлені також цікаві колекції стародруків XVI–ХІХ століть, культового одягу та шитва, фрагментів фрескового розпису ХІ-ХІІІ століть, археологічних матеріалів, кахлів, цегли ХVII–XVIII століть, керамічних плиток підлоги, таврованої цегли XIX століть, українських рушників, документальний та фотонегативний фонди.

До комплексу Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" входять 26 пам’яток архітектури національного значення. Серед них - 6 пам’яток домонгольського періоду.

Перша група пам’яток зосереджена на території Дитинця-Валу - колишнього князівського двору, а пізніше чернігівської фортеці, і включає як пам’ятки домонгольського періоду - Спасо-Преображенський собор (І пол. ХІ ст.) та Борисоглібський собор (поч. ХІІ ст.), так і пам'ятки ХVІІ–ХІХ століть.

Спасо-Преображенський собор споруджений за зразком візантійских храмів, ровесник головного собору древньої Русі - Софії Київської. Заснований чернігівським князем Мстиславом Володимировичем (вперше згадується у літопису під 1036 р.), він зберігся до наших днів майже неперебудований.

Поряд зі Спаським собором височить ще один свідок князівської доби - Борисоглібський собор, який відноситься до чернігівської архітектурної школи поч. ХІІ сторіччя, усипальниця князів роду Давидовичів, пізніше головний храм кафедрального монастиря, резиденція чернігівських архієпископів. Нині Борисоглібський собор є музеєм та Будинком хорової спадщини.

До нашого часу зберігся будинок чернігівського колегіуму (поч. ХVІІІ ст.) першого навчального закладу підвищеного рівня у Лівобережній Україні, заснованого чернігівським архієпископом Іоаном Максимовичем за підтримки гетьмана Івана Мазепи.

Перлиною давньоруської архітектури є П’ятницька церква, споруджена в кін. ХІІ-поч. ХІІІ століть біля торгової Красної площі. Відроджена видатним реставратором академіком П. Д. Барановським, вона втілила сміливі оригінальні пошуки стародавніх майстрів у створенні самобутнього національного стилю в архітектурі.

У південно-західній частині м. Чернігова знаходяться започатковані ще в давньоруську добу два величні архітектурні комплекси: Троїцько-Іллінський (ХІ-ХVІІІ ст.) та Єлецький монастирі (ХІ-ХІХ ст.). Вони і зараз приваблюють туристів своєю неповторною красою, а паломників великими святинями - мощами святителя Феодосія Углицького та преподобного Лаврентія.

Особливою популярністю користується печерний комплекс Троїцько-Іллінського монастиря, заснований ченцем Антонієм - фундатором славнозвісної Києво-Печерської лаври, з підземними церквами, келіями та галереями. Сьогодні Троїцький монастир - місце перебування архієпископа Чернігівського і Ніжинського. Тут діє також Духовне училище регентів-псаломщиків.