До сільського туризму відноситься організація відпочинку у сільській місцевості. Він тісно пов'язаний з екологічним (зеленим), екскурсійним, активним та іншими видами туризму. Ті, хто відпочивають на селі, доволі часто цікавляться автентичними культурними традиціями, іншими особливостями місцевого побуту, пам'ятками історії та природними об'єктами у даній сільській місцевості та ін.

Розвиток сільського туризму вирішує кілька задач:
   • мінімізує міграцію з сільських територій до міст;
   • забезпечує можливості працевлаштування сільської молоді, етнічних меншин, жінок та маргіналізованих груп;
   • зменшує бідність;
   • зберігає культуру та спадщину.

Незважаючи на те, що крім розвитку сільського туризму існують інші пріоритети, всі країни світу визнають його потенціал як засіб диверсифікації своїх продуктів в секторі туризму та індустрії гостинності.

Найбільша потреба сектору – це підготовка мешканців села до вдосконалення своїх сервісних навичок та розвитку людського капіталу, який забезпечить сталий та збалансований розвиток сільського туризму.

Крім того, здоровий розвиток сільського туризму вимагає встановлення та впровадження міжнародних стандартів, об'єднаних у комплексну систему якості дестинацій, яка функціонально відповідає сучасним потребам ринку і ефективно підвищує якість обслуговування та управління.