Інтерес до заповідника зростає
- Пані Наталя, ще раз вітаємо колектив очолюваного Вами музейного закладу з перемогою на конкурсі «Чернігівщина туристична». Без сумніву, цьому передувала титанічна робота з розбудови та популяризації заповідника. Чи очікували на цю перемогу? І як вона вплинула на вашу діяльність?
- Згадую, як у серпні 2009-го року, коли відкрився палац Кирила Розумовського в Батурині, до нас стояла черга. Потім у вересні була невеличка пауза, що пов’язано з початком нового навчального року, а в жовтні – знову величезний потік. По суботах і неділях стояли черги. Пам’ятаю, як тоді дивувалися деякі туристи-кияни: «Ми перший раз бачимо черги до музеїв в Україні». А деякі чиновники казали навіть: «Ну, кілька місяців до вас поїздять, а потім забудуть». На щастя, інтерес до нашої установи не згасає! І це вже починають розуміти місцеві підприємці, відкривають готелі, кафе, торгують сувенірною продукцією, надають різноманітні інші послуги: з транспортних перевезень, екскурсійного обслуговування тощо.
Що нам це дало? Дійсно, до цієї перемоги ми подолали тривалий шлях, і надзвичайно приємно, що наші зусилля були відзначені. На цьому шляху було багато чого: і скепсис, і постійне навчання, ми не зупинялися, відкривали нові музеї, це була колосальна робота! Можливо, колись напишемо про це мемуари. Згадую й дивуюся: як ми все встигали? Гадаю, і жителі області, і члени експертної ради відзначили той шлях, який ми здолали. Ми тримаємо рівень. Кількість туристів і кількість зароблених коштів для національного закладу не є основним показником. Наші головні завдання: збереження національної спадщини, примноження, вивчення. Ми фахівці в галузі охорони культурної спадщини, археології, музеєзнавства, організації обслуговування відвідувачів. Перемога в конкурсі дала розуміння, що ми йдемо правильним шляхом.
Виставковий проект на честь Григорія Орлика вже відкрився
- Пані Наталю, 2019-й рік – ювілейний для вашого заповідника. Деякі потужні заходи в рамках святкування вже відбулися (наприклад, візит чинного на той час Президента Петра Порошенка, відкриття виставки «Григорій Орлик – видатний син видатного батька: повернення в Україну»), а деякі ще в планах. Чим будете приваблювати туристів?
- Так, 13 березня у нас побував Петро Порошенко, а 10 років тому – 22 серпня 2009-го на відкриття палацу приїздив Віктор Ющенко. Так що президенти до нас приїздять раз на 10 років. Ми запланували багато подій, ведемо фундаментальну роботу, якої часом не видно. Проводимо купу заходів для школярів, молоді, квести, конкурси, до нас постійно приїздять делегації з сусідніх районів.
Хронологія подій буде така. 19 травня ми відкрили виставку, над якою працювали близько двох років. Це масштабний музейний проект під назвою «Григорій Орлик – видатний син видатного батька: повернення в Україну». Про Пилипа Орлика в нашій країні знають більше, а от його син майже невідомий. Між тим, він народився в Батурині, емігрував разом з батьком і робив величезну справу в Європі, став маршалом Франції. Я думаю, що людям, які живуть у Батурині, важливо знати, що саме тут народився Григорій Орлик. Ми ініціювали, аби місцева школа носила його ім’я. В Україні до цього часу не було жодних експонатів і документів, пов’язаних з цією особистістю. Нам дуже допомагала Ірина Дмитришин – відомий науковець і перекладач, яка ґрунтовно вивчала цю тему. Деякі з унікальних експонатів ми купували на аукціонах, шукали в антикварів і колекціонерів. Про кожен з них можна розповідати окремо, але краще почути й побачити на власні очі в експозиції заповідника. Ми маємо прекрасного мецената Євгена Сура, котрий допомагає в реалізації багатьох проектів. Він проживає за кордоном – в Австрії, але душею українець. Загалом цей проект коштує близько мільйона гривень. Експозиція буде розміщуватись в палаці, тому що діяльність Григорія Орлика за кордоном збіглася в часі з гетьмануванням Кирила Розумовського. До того ж, це єдиний в Україні збережений гетьманський палац.
Наступна подія – фестиваль «Шабля».
Фестивальне літо в Батурині буде яскравим!
- До речі, це ініціатива заповідника чи громади Батурина? Варто згадати, що цей фестиваль потрапив до переліку фіналістів у номінації «Туристична подія року» за підсумками он-лайн голосування.
- Це наша ініціатива, але історія проведення козацького свята в містечку – давня. В 90-тих роках на це свято до Батурина приїздили творці української держави. Але час минав, і стало зрозуміло, що формат заходів треба змінювати. Особисто в мене складалося враження, що козацьке свято вмерло, а ми всіляко намагаємося його реанімувати. Але наше завдання, як уже згадувалося – формувати патріотизм і інтерес до своєї спадщини, в першу чергу, у молоді. Ми вирішили відмовитися від шароварщини, від вшанування сучасних козацьких організацій, бо там не завжди зрозуміло, що й до чого. Тому з початку минулого року ми почали поступово працювати з мерією, громадою.
Коли почали шукати назву нового фестивалю, зробили пост у Фейсбуці. Люди пропонували різні варіанти, в тому числі чернігівський історик Олександр Бондар запропонував кілька своїх, серед них – «Шабля». Я відчула, що саме це слово мене чіпляє. У гурта «КозакСістем» є така пісня. Кожен екскурсовод у нашому заповіднику знає також слова гетьмана Івана Мазепи, «Маєм шаблю – маєм право», тобто «маєм силу – маєм право!», які фактично є його заповітом. Вже тоді спало на думку, що ці слова можуть стати девізом фестивалю. Ця фраза дуже влучна. Тож назва прижилася з першої спроби!
Фестиваль «Шабля» відбувся, мав позитивний резонанс, людям сподобався формат. Звісно, ми побачили й певні проблеми, з деякими організаційними моментами не в повній мірі впоралися, тож врахуємо цього разу. Наступний фестиваль проходитиме вже 15-16 червня цього року. Вже є ряд домовленостей, хедлайнером буде також «КозакСістем». А перший день реалізуємо міжнародний проект, до нас приїдуть музиканти з Іспанії, які були у нас на екскурсії, а потім завітали на концерт «Ренесанс» і сказали, що це місце дуже підходить для їх проекту. Хоча буде й багато інших цікавинок.
- А де люди ночуватимуть, у наметовому містечку?
- «Шабля» точно буде проходити в Кочубеївському парку, про наметове містечко ми думаємо. На сьогодні Батурин може запропонувати майже 250 місць у готелях. Якщо зайдете на наш сайт, то за посиланням «Для відвідувачів» знайдете перелік усіх готелів і кафе, а також їх контакти. Цю інформацію ми постійно оновлюємо.
Формування України в серцях людей
- А чи варто чекати повторення масштабного проекту «Ренесанс», що минулого року відбувся за участю Руслани Лижичко?
- Повторення «Ренесансу» не можливе, адже концерт уже відбувся. Втім, ми готуємо інший масштабний захід, зараз ідуть перемовини, але можу сказати, що це будуть найпопулярніші українські артисти. Хочу нагадати, що палац відкрився 10 років тому. Це сталося 22 серпня 2009 року. Тож концерт буде присвячений двом датам і проходитиме на території навколо палацу. Ми відчули, що місце було обране просто чудово. Торік нам знову допоміг меценат, адже підготовка такого заходу вартувала доволі серйозних коштів. Але Євген Сур розуміє необхідність заявляти про Батурин, аби він тримався в топі уваги, в туристичному тренді, в якомусь певному гонорі. Це людина, як займається формуванням України в серцях більшості українців.
- А Грегор Розумовський, що побував у вас торік, теж підтримує діяльність заповідника?
- Ми маємо з ним системну співпрацю. Вона не така активна в силу багатьох обставин, але тримається на взаємній довірі. Якщо взяти й проаналізувати музейний фонд України, не впевнена, чи наберемо там з десяток речей, окрім документів, що належали Кирилу Розумовському. Дякуючи Грегору, ми маємо таку безцінну річ, як палаш – зброя, що була в колекції родини. Вони також дали нам можливість скопіювати деякі експонати. Світлана Потапенко – кандидат історичних наук, співробітниця Інституту української археографії, яка працювала з архівами родини, підготувала книгу «Віденський архів Розумовських». Її перша презентація за участю Грегора Розумовського відбулася в нашому палаці минулого року.
Крім того, Грегор подарував Універсал. У нього в колекції, виявляється, є три Універсали, причому оригінали, які не були відомі в Україні. Я запитую: «А де ж вони зберігалися?» «Скільки себе пам’ятаю, дідусь відкривав сейф, доставав ці документи та показував онукам», - відповідає він. Грегор має велику українську душу, він неодноразово приїздив в Україну, підтримував «Рух», його дороговказами були Чорновіл і Лук’яненко. Ви пам’ятаєте, як його вітали на почату концерту «Ренесанс», коли він вийшов на сцену? Він тоді сказав «Слава Україні!» Не знаю навіть, кому аплодували більше – йому чи Руслані.
Ми маємо гарну ідею про співпрацю, аби представити документи з сімейного архіву в Україні. Мова про дарування не йде, тільки про експонування. Він вважає так: «Це не моє, мені це дісталося від діда, а я маю передати своїм дітям». Він має на це право, і ми маємо поважати таку позицію.
А всім читачам нагадуємо: розпочався прийом заявок на участь в обласному конкурсі «Чернігівщина туристична: вибір року 2019». Деталі участі – за посиланням https://chernihivregion.travel/КОНКУРС/Чернігівщина туристична: вибір року 2019

Учасникам успіхів та перемог!
Вікторія Сидорова