Місто пам’ятників і храмів
   Перше, що впадає в око й приємно дивує, - чималенька кількість «контактних» скульптур і пам’ятників. Один з найвідоміших – напевно, пам’ятник уродженцю Прилук, народному артисту України Миколі Яковченку (найвідоміша роль якого – батько Проні Прокопівні у старій стрічці «За двома зайцями»). Зустрінемо скульптуру пана Миколи біля відремонтованого охайного міського будинку культури. Поруч з артистом – його улюблений песик.
   Біля центральної площі - скульптура відомої української поетеси Любов Забашти, нібито на хвилинку «присіла відпочити» на лавку. Перед входом до краєзнавчого музею нас зустрічає пам’ятник професора Василя Маслова - стрункого чоловіка шляхетної зовнішності з капелюхом на голові. Він був одним із фундаторів цього закладу. До речі, в 2019-му музей святкуватиме 125-річчя.
   Ну, а візитівкою Прилук можна вважати пам’ятник святителю Іоасафу Бєлгородському, тобто прилучанину Якиму Андрійовичу Горленку - одному з найвідоміших культурних і релігійних діячів доби козаччини. Він зарахований до сонму святих і вважається небесним покровителем міста та його жителів. А гарний пам’ятник Святителю побачимо в самому центрі.
   Варто відзначити, що в Прилуках дійсно багато храмів! Відомо, що церкви тут будували ще за часів Київської Русі, але вони не збереглися. Храми, які ми можемо відвідати, зведені переважно в 18-19 ст. ст.. Найвідоміший з них –Спасо-Преображенський собор, збудований в стилі українського бароко коштом прилуцького полковника Гната Галагана.
   Діючими на цей момент є також Миколаївська церква, Собор Різдва Богородиці, Стрітенський собор, Трьохсвятительська, Пантелеймонівська церкви та деякі інші. У Прилуках збереглися ще й синагоги! В одній з них діяв кінотеатр ім.Горького.
   Що можна подивитися поблизу?
   На базі краєзнавчого музею ім.В. Маслова нині діє міні інформаційно-туристичний центр. Тут можна придбати деякі інформаційні буклети, сувенірну продукцію (щоправда, не вражає різноманітністю), а також замовити екскурсії. Найбільш популярні маршрути: «Прилуки – місто козацької слави», «Прилуки в часі». Під час туру «Історія однієї вулиці» можна прогулятися центральною частиною та довідатися про видатних жителів міста, які жили тут у різні роки.
   А після відвідування Прилук варто продовжити туристичні мандри й побувати також у Дідівцях, де зберігся маєток, в якому жив відомий історик Микола Костомаров. Саме тут він написав свої знамениті монографії «Руїна» та «Мазепа». Тут можна дізнатися й романтичну історію його кохання з Аліною Крагельською. З Прилук зручно добиратися також до Линовиці (володіння графів Де Бельменів і князів Жевахових), Ладана (де колись діяв Свято-Покровський монастир, а зараз можна помолитися біля Ладанської ікони Божої Матері), Сокиринців, Тростянця, величного Густинського Свято-Троїцького монастиря (з надзвичайно цікавою історією!).
   На жаль, поки що Прилуцький напрямок не дуже популярний серед туристів з Чернігова. Здається, частіше сюди приїздять київські групи. Приміром, ви чули про тренувальну базу ГО «Прилуцький козацький полк» у с. Бубнівщина, де діє садиба відпочинку «Козацький двір»? Тут відбувається посвячення в козаки, гостей знайомлять з побутом і традиціями легендарних українських воїнів, можна покататися на конях, постріляти з лука.
   Де оселитися, що поїсти?
   Тепер кілька слів про дорогу, заклади розміщення, харчування та відпочинку. Отже, дістатися до Прилук доволі легко. Якщо власним автотранспортом, то з Чернігова їхати краще до Кіптів, там виїхати на Московську трасу, а далі по об’їзній навколо Ніжина та взяти напрямок на Прилуки. Є також щоденні автобусні рейси з центрального автовокзалу Чернігова. Ще один варіант – потягом «Чернігів-Гребінка» до станції «Прилуки».
   Оскільки я з колегами залишилася в Прилуках на ніч, треба було замовити номер у готелі. З’ясувалося, це не проблема. В місті є кілька готелів і мотелів. Свій вибір ми зупинили на готелі «Олександрія» і не пошкодували. Будівля доволі нова, номери з усіма зручностями, тепло, на першому поверсі – ресторан. За додаткову плату можна замовити сніданок. На вибір нам запропонували до десятка блюд, можна вибрати кілька з них, як-от: вівсянка, яєчня з беконом, омлет, сирна запіканка, йогурт, вареники, пельмені тощо. В цілому сніданок задовільний. Вартість номерів доволі прийнятна: 700 грн. – стандарт, 900 – люкс. А от найкращий готель у Прилуках, за відгуками місцевих, - «Білий рояль», що належить підприємству «Білкозин». Там є й однойменний ресторан.
   Під час відрядження ми встигли відвідати кілька закладів харчування у Прилуках. До вашої уваги - наш власний міні-рейтинг.

 №1 – ресторанчик італійської кухні La ToRRe (тобто «Башта» по-нашому) – дуже симпатичний, з м’якими диванчиками, приємним сервісом і смачною кухнею. Розташований в самому центрі, вікна виходять на центральну площу. В меню: різноманітні пасти, різотто, піцци. Щоправда, ціни – не провінційні. Ми вибрали салат, суп, м’ясні страви. Все сподобалося! З 12.00 до 15.00 тут пропонують бізнес-ланчі всього за 68 грн. Якщо знову буду в Прилуках, обов’язково сюди завітаю!
 № 2 – ресторан готелю «Олександрія», де ми ночували. Аби довго не шукати, вирішили повечеряти на місці. Атмосфера тут простіша, але теж доволі затишно. Сподобалося, що ввечері людей було небагато, можна було спокійно посидіти та поспілкуватися. Мені сподобався салат, до складу якого входив запечений буряк і різноманітне насіння, горішки. Мої колежанки нахвалювали червоний борщик.
 №3 – піцерія «АRoma», що розміщується в центрі, поруч з гастрономом «Центральний». Цей заклад привабив нас святковою вітриною, а в меню зацікавила кава по-віденськи. Особисто я замовила салат «Ніжний» з грибами (теж сподобався), а мої колежанки – піцу. Тут думки розділилися. Комусь піца сподобалася, а дехто сказав, що куштували й кращу. В інтер’єрі закладу був цікавий елемент – схожі на мідні бочки для бродіння пива. Якось воно не дуже в’язалося з назвою та концепцію закладу, що називає себе піцерією.
   Щодо розваг, то місцеві жителі рекомендували комплекс «ГородОК» у Прилуках, де для дорослих є боулінг, більярд, дискотека та кінотеатр, а для дітей – величезне «Казкове містечко» з батутом, сухим басейном, м’якими ігровими комплексами. Хотілося б відвідати ще й центр заміського відпочинку «Княжий» у с. Колісники. Торік за підсумками онлайн-голосування він став переможцем конкурсу «Чернігівщина туристична» в номінації «Заклад розміщення». Туристичний путівник інформує, що тут є готель (і номери, де можна поспати на сіні), відкритий басейн, міні-зоопарк, ресторан з караоке, більярд, сауна. І все це – у мальовничому куточку серед поліської природи.
   Тож до нових зустрічей, Прилуччина!
Автор: Вікторія Сидорова